Церковне вино – це не завжди Кагор?

Вино в християнстві: чому воно важливе?

Для людей, які не заглиблюються в релігію, значення вина в християнській традиції може здаватися загадкою. Спробую розкрити цю тему.

Зауважу: буде трохи складно, але ви точно встигнете за моїми поясненнями!

У християнстві є ключове богослужіння – Літургія (у православних) або Меса (у католиків). У монастирях його проводять щодня, а в місцевих церквах – зазвичай у вихідні чи на свята. Без Причастя (Євхаристії) ці служби не мають повноти. Причастя – це основа християнського таїнства, що повертає нас до Таємної вечері. Христос тоді роздав хліб зі словами: “Беріть і їжте, це Моє Тіло, яке за вас віддається; робіть це, згадуючи Мене”, а потім передав чашу, промовивши: “Пийте з неї, це Новий Завіт у Моїй Крові; робіть так на Мій спомин”.

На кожній Літургії священик відтворює цю подію. Він бере хліб-проскуру (“агнця”), вирізає з неї трикутні шматочки спеціальним ножем (“копієм”), а потім розміщує їх разом із основною частиною на тарілці – “дискосі”.

Далі в чашу – “потир” (символ того самого горнятка Христа, відомого як Грааль у західних легендах) – наливають червоне вино з додаванням води, створюючи православне вино для причастя.

Священик підіймає хліб і вино, молячись до Святого Духа, щоб той зробив їх Тілом і Кров’ю Христа. Після освячення православні причащають вірян і хлібом, і вином, а католики – лише хлібом, бо вино виключили з обряду ще в ІХ столітті через пошесті.

Скільки вина потрібно церкві для обрядів?

Очевидно, православним його треба більше, ніж католикам, особливо коли йдеться про вино на Пасху. Але чи є чіткі правила про те, яке вино брати для причастя?

Ні, жодних таких приписів немає.

Яке вино обирали церкви в минулому?

Брали те, що було доступне в регіоні. За сучасними кордонами – це українське вино з Криму, Причорномор’я чи Києва, а також вина з Греції, Молдови, Туреччини, Італії, Франції.

Церква не мала строгих вимог до походження вина – його купували, робили самі чи брали як дарунок.

Чому церковне вино вважають солодким?

Тема вина для богослужінь завжди була спірною. Є лише дві умови:

• воно має бути червоним;

• воно має бути натуральним.

Червоний колір – символ Крові Христа. А от із натуральністю були нюанси. У 1903 році виявили, що церковні вина часто підробляли – додавали цукор чи спирт, щоб приховати погану якість. Ось, мабуть, і почалося уявлення про “солодке” православне вино. До речі, я чув, що деякі монастирі навіть додавали трави для аромату, але це вже інша історія.

Чому Кагор асоціюють із церковним вином?

Кагор ніколи не був єдиним “церковним” вином. Були й “бенікарло”, і “рогом” із того ж регіону. А ще церковне вино часто звільняли від мита, тож уявіть: у якомусь храмі могли попивати елітне французьке вино під виглядом “святого”!

Скоріш за все слово “Кагор” прилипло до церкви через радянський стандарт – ГОСТ на нього був, а на інші вина – ні. От і вийшла така асоціація.

Що таке Кагор насправді?

Кагор (Cahors) – це просто регіон у Франції. Вино звідти – звичайне червоне, переважно з сорту Мальбек, раніше – темне й дороге, а зараз – недороге й практичне. Колись його уварювали, щоб зробити солодшим і темнішим – ідеально для розведення. Сьогодні ж це класичне сухе вино, без тих старих хитрощів. А ще цікаво, що Мальбек тепер більше асоціюється з Аргентиною, ніж із Францією.

Яке вино обрати для причастя чи Великодня (Пасхи)?

За правилами – будь-яке червоне натуральне вино. Сухе – найпростіший варіант, але й солодке годиться, якщо воно без добавок (хоча знайти таке – ще той квест).

Яке вино пити на Пасху? Чи мусить це бути кріплений солодкий Кагор? Ні, абсолютно ні. Вибирайте, що подобається.

До речі, якщо Кагор – це Мальбек із французьким корінням, то уявіть вино з Пінотажу – південноафриканського сорту. Звучить інтригуюче, чи не так? Або вино з нашого локального сорту Одеський чорний. Це вино насичене та густозабарвлене, то ідеально підходить для Великодня.

Використана література:

Керецман Н.П. Середньовічна церква в термінах і назвах: Глосарій / Надія Павлівна Керецман ; ДВНЗ "Ужгородський національний університет”, Істор. ф-т, Кафедра історії стародавнього світу і середніх віків – Ужгород: ФОП А.Е. Бреза, 2013. - 105 с.

Первое Послание к Коринфянам, Глава 11, стихи 23-25

В.С. М-ков, Церковне вино, Вісник Виноробства, М-ков,10, 1903.